Розробки уроків

Тема: Механічна енергія.Потенціальна і кінетична  енергії.

    Мета уроку:

         навчальна: з‘ясувати суть поняття енергії як фізичної величини, що описує стан тіла, і зміна якої визначає роботу; сформувати в учнів знання про потенціальну та кінетичну енергію, вміння розраховувати потенціальну енергію тіла, піднятого над поверхнею Землі; показати залежність кінетичної енергії від маси тіла і його швидкості; дати визначення повної механічної енергії тіла;

         виховна: розвивати пізнавальний інтерес учнів до теми та предмету фізики взагалі, розширювати світогляд; виховувати вміння бачити фізику навколо себе;

         розвиваюча: розвивати логічне мислення, спостережливість, вміння узагальнювати, робити висновки.

         Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

         Обладнання: важки, ящик з піском, пружина, брусок, кулька, похила площина.

План уроку

1.     Енергія як фізична величина.

2.     Потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею Землі.

3.     Потенціальна енергія пружно деформованого тіла.

4.     Кінетична енергія.

5.     Повна механічна енергія тіла.

Хід уроку

         І. Організаційний момент.

        ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

1.     Що таке робота, від яких величин вона залежить?

2.     Які умови виконання механічної роботи?

3.     Назвіть одиниці вимірювання роботи.

4.     Які сили можуть виконувати роботу?

5.     Що відбувається із станом тіла, коли виконується робота?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація: підвішуємо на штативі за допомогою нитки важок, а під ним розміщуємо ящик з піском.

-         Чи виконується робота? (Робота не виконується, оскільки при дії сили тяжіння тіло не переміщується).

-         Коли буде виконана робота за даних умов? (Якщо перерізати нитку).

Висновок: знаючи стан системи, можна передбачити умови виконання роботи.

Перерізаємо нитку, важок падає, а на піску залишається ямка. Змінюється стан тіла, а отже, виконується робота. Робота з утворення ямки на піску була виконана внаслідок того, що тіло було підняте на певну висоту. Фізична величина, яка описує стан тіла, і зміна якої визначає роботу, - це енергія.

ІV. Повідомлення теми уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1.    Енергія як фізична величина.

Енергія – це фізична величина, що показує, яка робота може бути виконана під час переміщення тіла.

Енергія позначається символом Е.

Чим більшу роботу може виконати тіло, тим більшою енергією воно володіє.

-         Що відбувається із енергією тіла під час виконання механічної роботи? (Змінюється).

-         Отже, як можна обчислити механічну роботу через енергію? (Виконана робота дорівнює зміні енергії).

Висновок: механічна робота є мірою зміни енергії тіла.

-         Якщо механічна робота – це міра зміни енергії, то в яких одиницях, на вашу думку, вимірюється енергія? (Як і роботу, енергію вимірюють в джоулях).

-         Які форми енергії ви знаєте? (Теплова, механічна, електрична, світлова, звукова).

2.    Потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею Землі.

Повернемось до проведеного нами досліду: важок, піднятий над поверхнею Землі, має певну енергію, що зумовлена його взаємодією із Землею. Таку енергію називають потенціальною (від латин. рotentia – сила, можливість).

Потенціальна енергія Е_п – це енергія, зумовлена взаємодією тіл або частин одного тіла.

Як розрахувати потенціальну енергію тіла, піднятого над поверхнею Землі?

Пригадуємо: механічна робота є мірою зміни енергії тіла. Отже, потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею Землі, дорівнюватиме роботі, яку виконує тіло під час падіння: А = Fl.

Сила тяжіння F_тяж = mg; l = h. Звідси А = mgh. Потенціальна енергія Е_п = mgh.

-         Проаналізуйте, від чого залежить потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею Землі. (Чим більша маса тіла і чим більша його висота над Землею, тим більша потенціальна енергія.)

Демонстрація: важок піднятий над поверхнею столу. Що можна сказати про потенціальну енергію важка відносно стола, підлоги та поверхні Землі?

Висновок: оскільки потенціальна енергія залежить від висоти, на яку підняте тіло, то її найбільше значення буде відносно поверхні Землі.

Рівень, від якого вимірюється висота, суттєво впливає на значення потенціальної енергії та називається нульовим рівнем.

3.    Потенціальна енергія пружно деформованого тіла.

Демонстрація: стиснута пружина закріплена ниткою; після перерізання нитки пружина повертається до недеформованого стану та штовхає брусок.

Висновок: в пружно деформованому тілі виникає сила пружності, під впливом якої відбувається переміщення, а отже, виконується робота, тому пружно деформовані тіла також мають потенціальну енергію.

-         Від чого залежить потенціальна енергія пружно деформованого тіла? (Від сили пружності: чим більша сила пружності, тим більша потенціальна енергія.)

4.    Кінетична енергія.

-         Чи має потенціальну енергію автомобіль, що рухається по дорозі?

-         Чи може автомобіль виконувати роботу під час переміщення?

Висновок: оскільки рухоме тіло може виконувати роботу, то воно має енергію.

Енергію, яку має рухоме тіло, називають кінетичною енергією (Е_к) (від грец. kinema – рух).

З‘ясуємо, від чого залежить значення кінетичної енергії.

Демонстрація: на горизонтальній поверхні знаходиться в стані спокою брусок; дві кульки різної маси по черзі скочуються з похилої площини, під час зіткнення з бруском спричиняють його переміщення; кулька більшої маси штовхає брусок на більшу відстань, отже, виконує більшу роботу.

Висновок: кінетична енергія залежить від маси рухомого тіла – чим більша маса, тим більша енергія.

Демонстрація: на горизонтальній поверхні знаходиться в стані спокою брусок;  кулька скочується з похилої площини з меншої і більшої висоти, під час зіткнення з бруском спричиняють його переміщення; коли кулька котиться з більшої висоти,  вона штовхає брусок на більшу відстань, отже, виконує більшу роботу.

Висновок: коли кулька котиться з більшої висоти, вона набирає більшої швидкості; кінетична енергія залежить від швидкості руху – чим більша швидкість, тим більша кінетична енергія.

Кінетична енергія тіла дорівнює добутку маси тіла на квадрат швидкості його руху, поділеному на два:

                   mv²        

Е_к =

             2

5.    Повна механічна енергія тіла.

-         Які види механічної енергії має літак, що летить на певній висоті над поверхнею Землі? (Потенціальну, оскільки він взаємодіє з Землею; кінетичну, оскільки він рухається.)

Суму потенціальної та кінетичної енергії тіла називають повною механічною енергією тіла.

6. Перетворення одного виду механічної енергії в інший.

У всіх видів енергії є загальна властивість: енергія нізвідки не виникає й нікуди не зникає, вона лише переходить із одного виду в інший або від одного тіла до іншого. Це твердження називається законом збереження енергії. (приклад на слайді: перетворення потенціальної енергії в кінетичну та передача кінетичної енергії від одного тіла до іншого)

Робота з підручником (перетворення енергії)

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

Розв‘язування задач.

1)    Яку потенціальну енергію відносно Землі має тіло масою 100 кг на висоті 10 м?

2)    На яку висоту треба підняти тіло масою 15 кг, щоб потенціальна енергія збільшилась на 450 Дж?

3)    Обчисліть і порівняйте між собою кінетичні енергії тіл у таких випадках:

а) поїзд масою 450 т рухається із швидкістю 72 км/год;

б) снаряд вагою 5450 Н вилітає з гармати зі швидкістю 600 м/с.

VІІ. Виставлення та мотивація оцінок.         

VІІІ. Домашнє завдання.

Тема:

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обгрунтування Маса та розміри молекул і атомів.Кількість речовини.

.

 Мета:

освітня:  розглянути дослідне обгрунтування молекулярно-кінетичної теорії; розкрити значення молекулярних явищ і показати їх  практичне застосування ; заохочувати до розуміння основних понять; познайомити із величинами, що характеризують молекули , методами їх вимірювання.

розвиваюча:  розвивати вміння систематизувати, встановлювати зв’язки нового з раніше вивченим;аналізувати навчальний матеріал, умову задачі, хід розв’язання;стисло та правильно висловлювати свої міркування та обгрунтовувати їхню правильність;формувати вміння самостійно працювати з коментуванням своїх дій; сприяти розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення.

виховна:  виховувати почуття  гордості за досягнення вчених-фізиків; формувати такі якості особистості, як відповідальність, організованість,дисциплінованість, обов’язок, порядність, правдивість, почуття колективізму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: словесні( пояснення, бесіда), наочні ( демонстрація, робота зі слайдами), логічні( висновки, підсумки), практичні ( розв’язування задач).

Міжпредметні зв’язки

Хімія,математика,інформатика

Наочність: колби, фарби, мідний купорос, м’ячик, комп’ютер, медіапроектор.

Демонстрації: досліди з дифузією, комп’ютерне моделювання явища дифузії та броунівського руху

Очікуванні результати

Після даного уроку учні зможуть назвати творців молекулярно-кінетичної теорії будови речовини; пояснити у чому полягає суть молекулярно-кінетичної теорії; знатимуть основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини; здатні навести приклади дослідного обгрунтування положень молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.

Епіграф уроку

Не існує нічого крім атомів

Демокріт

I.Організаційно-психологічний етап

Забезпечити робочу обстановку на уроці, створити сприятливий психологічний клімат

Ø  привітання;

Ø  перевірка готовності учнів до уроку;

Ø  організація уваги.

II. Етап підготовки учнів до активного, свідомого засвоєння знань

Організувати та спрямувати пізнавальну діяльність учнів, підготувати їх до засвоєння нових знань; формувати цілеспрямований характер навчальної діяльності; навчити  формулювати мету й конкретні засоби для їх досягнення.

Ø  оголошення теми навчального матеріалу;

Оголошую тему уроку: «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обгрунтування. Маса та розміри молекул і атомів.Кількість речовини.

(учні записують в зошит тему уроку)

слайд 1

Ø  формування разом із учнями мети і завдань вивчення нового матеріалу;

Пропоную учням самостійно визначити мету уроку.

Остаточний підсумок цілепокладання  слайд 2.

Епіграф уроку. Слайд3

Ø  демонстрування практичної спрямованості матеріалу, що вивчається;

Учитель.Ми вже знаємо, що матеріальний світ складається з безлічі речо­вин. У

 свою чергу, будь-яка речовина — це сукупність дуже дрібних частинок. Частинки, з яких складається золота обручка, відрізняють­ся від частинок, з яких складається крапля води. А от шматочок льоду і крапля води утворені однаковими частинками. Настільки однакови­ми, що розрізнити їх між собою зовсім неможливо. Частинки, які утво­рюють кожну речовину,— це своєрідні сестри-близнюки, але вони на­стільки схожі, що ніхто і ніколи не може їх розрізнити.

• З яких частинок складаються всі речовини?

 Найдрібнішу частинку речовини, яка здатна існувати самостійно, називають моле­кулою.

Учитель.Коли ви тримаєте у руках книгу, ви тримаєте у руках молекули. Коли

ви п'єте чай, ви ковтаєте молекули. Коли ви сидите у класі, вас постійно бомбардують сотні, тисячі, мільйони молекул. Приємний смак домашньої їжі виникає завдяки молекулам. Ми одягнені в мо­лекули, ми їмо молекули, і ми виділяємо молекули. Врешті-решт, ми самі побудовані з молекул.

• Чи можна стверджувати, що молекула є найменшою частинкою речовини?

Хоча молекули є дуже маленькими частинками речовини, але й вони подільні. Частинки, з яких складаються молекули, називаються атомами.

Ø  постановка навчальної проблеми;

Учитель.Ми з вами пригадали, що всі тіла складаються з найдрібніших частинок: атомів і молекул, але виникає природне питання:

• Чому тіла не розпадаються на частинки?
• Чому тоді тіла не злипаються, а кожне тіло має певну форму?

Учні повторили матеріал, який необхідний для усвідомлення нової інформації, підвели підгрунття для отримання нових знань.

III.Етап засвоєння нових знань

Дати учням конкретні уявлення про явища, що вивчаються; добиватися засвоєння учнями методу відтворення матеріалу; на підставі отриманих знань оволодіти навичками й уміннями.

План вивчення нової теми. Слайд 4

( учні записують в зошит план нової теми)

1.     Молекулярно-кінетична теорія

2.     Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.

3.     Дослідні підтвердження МКТ:

1)    Дифузія ( визначення,залежність швидкості від температури; швидкість протікання в різних агрегатних станах)

2)    Броунівський рух ( визначення, пояснення, приклади прояву).

4.     Оцінка розмірів молекул.

5.      Кількість речовини.

Учитель.Розділ фізики, у якому розглядаються закономірності атомно-молекулярної будови макроскопічних тіл, називається молекулярною фізикою.         

              ===============================================

Будова фізичних тіл з давніх- давен цікавила людство.Ще 2500  років тому давньогрецький вчений Демокріт стверджував, що всі тіла складаються з молекул( у перекладі « маленька маса» ), молекули складаються з атомів ( у перекладі «неподільний») слайд 4. Наприкінці  XIX  ст існування таких частинок було доведено наукою.Так зародилася молекулярно-кінетична теорія з метою пояснити будову та властивості речовини на основі уявлення про те,що речовина складається з дрібних частинок-молекул, які безперервно рухаються та взаємодіють одна з одною.

 Молекулярно-кінетичною теорією називають вчення, що пояснює будову та властивості тіл рухом і взаємодією частинок, з яких складається тіло.Слайд 5

В основі МКТ три найважливіші положення Слайд 6

1)     Усі речовини складаються з молекул або інших структурних одиниць( атомів, іонів і електронів), розділених проміжками.

Частинки, з яких  складаються речовини, настільки малі, що ми їх не бачимо.Те, що ці частинки малесенькі, доводить дослід із фарбою.

Дослід.

Маленьку крупинку фарби розчиняють у воді, налитій у посудину. Потім трохи забарвленої води відливають у другу посудину й доливають її чистою водою.У другій посудині розчин забарвлений слабше, ніж у першій.З другої посудини відливають трохи розчину в третю посудину і знову доливають її водою.Так повторюють декілька разів і щоразу переконуються , що розчин стає світлішим.

• Як можна пояснити цей дослід?

У воді розчинили дуже маленьку крупинку фарби і лише частина цієї крупинки потрапила в останній розчин.Значить, крупинка складається з багатьох частинок.

Учитель. Ми не можемо їх побачити навіть у потужний мікроскоп. Порівняно недавно з’явилася можливість спостерігати найбільш великі частинки за допомогою складних електронних приладів, що дають можливість побачити і сфотографувати молекули .Ці фотографії стали найпереконливішим доказом їх існування. Гіперпосилання1

2)     Молекули або інші структурні частинки перебувають у безперервному хаотичному русі.

Учитель.Підтвердженням безперервного і безладного руху молекул є так званий броунівський рух і явище дифузії.

Дифузія.

Дифузією називають явище, при якому речовини самі по собі змішуються одна з одною.

Гіперпосилання 2.

Учитель.Найпростіший приклад дифузії в газах — це швидке поширення запахів навіть у спокійному повiтрi: аромат парфумів уже через кілька хвилин відчувається в усій кiмнатi.

 Дослід.Розпилювання парфумів.

Учитель.У рідинах дифузія відбувається значно повiльнiше.

Дослід. Наллємо у скляний циліндр до половини його висоти концентрованого розчину мідного купоросу, а потім обережно доллємо чистої води. На початку досліду видно чітку межу поділу між розчином мідного купоросу і водою. З часом вона стає розпливчастою; блакитне забарвлення пiднiмається вгору, і через кілька днів обидві рідини повністю перемішуються, утворюючи однорідний розчин світло-блакитного кольору. Швидкість дифузій невелика i залежить від температури рідини. Оскільки, дифузія виникає внаслiдок теплового руху молекул, то прискорення цього явища з підвищенням температури свідчить про зростання швидкості частинок.

Учитель.Дифундують i молекули твердих тіл, але за звичайних температур дуже повільно. Було проведено такий дослід. На золоту пластинку ставили свинцевий циліндр із ретельно очищеною від оксидів основою i залишали їх у такому положенні за кімнатної температури (20 °С) на кілька років. Виявилося, що за 4 роки свинцевий циліндр «спаявся» із золотою пластинкою, а хiмiчний аналіз показав, що невелика кiлькiсть золота проникла в свинець (а свинець — у золото) на глибину близько 5 мм.

Учитель.Виникає запитання: як можна пояснити дифузію в твердих тілах рухом молекул, якщо їх частинки лише коливаються навколо положення рівноваги? Треба мати на увазі, що частинки твердих тіл зрідка покидають свої місця і переходять на iншi. Ось ці «мандруючі» молекули чи атоми і зумовлюють дифузію в твердих тілах.

Навести приклади застосування дифузії в процесах життєдіяльності.

Броунівський рух.

Одним з найпереконливішим доказом існування молекул і їх хаотичного теплового руху є броунівський рух, названий на честь англійського ботаніка Р.Броуна. Розглядаючи в мікроскоп краплину води, звернув увагу на невпорядкований рух плаваючих у ній спор рослин.Це явище можете спостерігати й ви.

Дослід. Краплю дуже розведеної у воді туші помістимо на предметне скло мікроскопа. Рідина, яка здається суцільною і однорідною, у мікроскопі виглядає зовсім інакше: чорні неправильної форми шматочки різних розмірів плавають у безбарвній рідині.Зрозуміло, що це не молекули, а шматочки сажі, з якої виготовлено туш.Зосередивши увагу на якійсь одній з дрібних частинок, побачимо, що вона рухається хаотично, переміщуючись то в один, то в інший бік Якщо на схемі відмітити положення цієї частинки через однакові послідовні інтервали часу ( наприклад , через 30с) крапками і з’єднати їх прямими, то дістанемо « заплутану» ламану, яка характеризує хаотичність руху частинки, але не є справжньою траєкторією, яка набагато складніша.Гіперпосилання3.

У броунівському русі вражає одна незвична для нас особливість: рух частинок не припиняється за жодних обставин, хоча під час досліджень його причин виключали будь-яку можливість зовнішніх  впливів( механічних струсів, нерівномірного нагрівання рідини) на броунівські частинки.Характер їх руху не змінювався.

Пояснити броунівський рух стало можливим у другій половині XIXст. Оскільки молекули води весь час перебувають у хаотичному русі, завислі у воді частинки речовини зазнають поштовхів молекул з усіх боків.Але випадково в даний момент може виникнути тимчасова перевага ударів з якогось одного боку, тоді частинка переміщається у протилежний бік.Таким чином, броунівський рух є відображенням руху молекул рідини.

Учитель.Досліди показують, що інтенсивність броунівського руху тим більша, чим вища температура рідини, що свідчить про безпосередній зв’язок теплового руху молекул з рухом броунівських частинок.

3)     Молекули або атоми одночасно притягуються і відштовхуються

Учитель.Спробуємо стиснути  рукою камінь.Відчуваєте біль у руках.Але з каменем нічого не станеться.Наповнивши повітрям камеру м’яча, ми стискуємо його, прикладаючи значні зусилля.Рідину стиснути практично неможливо.Всі ці та аналогічні явища пояснюють тим, що між частинками речовини існують сили відштовхування, які не дозволяють їм наблизитися упритул одна до одної.Сили відштовхування, що діють між молекулами, мали б «розірвати» тіло на окремі частинки, але цього не відбувається, оскільки частинки речовини одночасно з відштовхуванням притягаються одна до одної. Сили притягання між частинками речовини є причиною того, що після розтягу пружини та зняття навантаження вони повертають її у початковий стан.Між молекулами речовини існує взаємне притягання і відштовхування.Ці сили взаємного притягання і відштовхування діють на відстаннях, співрозмірних із розмірами самих молекул.

Учні роблять висновок.

Якщо між молекулами не існувало б сил притягання, то всі тіла при любих умовах знаходилися б тільки в газоподібному стані.Але сили притягання не можуть забезпечити існування стійких речовин із атомів і молекул.На дуже малих відстаннях між молекулами обов’язково діють сили відштовхування.Завдяки цьому молекули не проникають одна в одну і частинки речовини ніколи не стискаються до розмірів однієї молекули.

   

Учитель.Щоб уявити розмір молекули, можна навести таке порівняння: молекула,наприклад,у стільки разів менша від яблука, у скільки разів яблуко менше від Земної кулі Слайд 8

Учитель.Для вимірювання кількості частинок, з яких складається тверде, рідке і газоподібне тіло, використовують фізичну величину, яку називають кількістю

 речовини     .

Для переходу вимірювання кількості речовини     у молях до числа частинок    використовують сталу Авогадро :      N_A=6,02^.10²³ моль^-1

Кількість речовини  дорівнює відношенню числа молекул N у даному тілі до сталої Авогадро  N_A, тобто до числа молекул в 1 молі речовини:   =

Кількість речовини ( в молях) дорівнює відношенню маси речовини до її молярної маси:= 

Одиниця кількості речовини - 1 моль.

Якщо кількість речовини     у даному тілі відома, легко знайти число молекул  N   у цьому тілі :  N=  ^.N_A.

Відношення маси речовини   m   до кількості речовини    називається молярною масою і позначається   M  .     M= 

Маса одного моля речовини:  M=m₀^.N_A

Одиниця молярної маси  -1 кг/моль.                     

Якщо молярна маса  M   і кількість речовини   відомі, можна знайти масу речовини  m:

   m=M^.

Маса молекули в ( кг) виражена через молярну масу:    m_0=.

Учитель.Отже, ми опрацювали усі питання плану , чи  ми досягли поставленої мети?

IV. Етап закріплення знань

Закріпити в пам’яті учнів ті знання й уміння, які необхідні їм для подальшої самостійної роботи з новим матеріалом; добитися в ході закріплення підвищення рівня усвідомленості вивченого матеріалу; виробити відповідні умінні і навики.

1.      Яке з цих тверджень є помилковим?

a)      молекула-це найдрібніша частинка речовини, яка  ще зберігає всі її властивості;

b)      молекула утворюється внаслідок певного об’єднання атомів;

c)      атом утворюється внаслідок певного об’єднання молекул;

d)     одні й ті самі атоми Карбону, об’єднуючись певним чином, можуть утворювати різні речовини-м’який графіт і надтвердий алмаз.

2.      Що називається броунівським рухом?

a)      безладний рух молекул рідини;

b)      безладний і безперервний рух дуже дрібних твердих частинок, що перебувають у рідині;

c)      безперервний рух молекул, з яких складається тверде тіло;

d)     будь-який безладний рух.

3.      В якій воді швидше розчиняються цукор і сіль?

a)      у холодній;

b)      у теплій;

c)      у гарячій;

d)     швидкість розчинення не залежить від теплового стану( температури) води.

4.      Яке з цих явищ грунтується на дифузії?

a)      засолювання огірків і капусти;

b)     підсолоджування чаю шматочками цукру;

c)      стискання заповненої повітрям кулі( волейбольного м’яча);

d)     паяння металевих виробів.

5.      Яке твердження найбільш повно і правильно характеризує рух і взаємодію молекул?

a)      молекули безперервно і безладно рухаються;

b)      молекули притягуються одна до одної;

c)      між молекулами існує взаємне відштовхування;

d)     усі ці твердження є правильними і доповнюють одне одного.

6.      Як зміниться об’єм повітря і проміжки між частинками, що утворюють цю речовину, якщо заповнений повітрям м’яч стиснути руками?

a)      об’єм повітря і проміжки між частинками, з яких складається повітря, не зміняться;

b)     об’єм повітря і проміжки між частинками, з яких складається повітря, зменшаться;

c)      об’єм повітря і проміжки між частинками, з яких складається повітря, збільшаться;

d)     об’єм повітря зменшиться,а проміжки між частинками, з яких складається повітря, збільшаться.

7.      Доведено, що усі тіла складаються з атомів і молекул.Чому ж тоді речовини, наприклад, вода здаються нам суцільними?

a)      частинки, з яких складаються речовини, є занадто малими, щоб їх побачити;

b)      частинки, з яких складаються речовини, рухаються настільки швидко, що ми не встигаємо їх побачити;

c)      частинки, з яких складаються речовини, є безкольоровими, тому їх не можна побачити;

d)     частинки, з яких складаються речовини, є прозорими, тому їх не можна побачити.

8.      Яким фізичним терміном можна об’єднати словосполучення:поширення запаху парфумів у кімнаті, потряпляння поживних речовин з кишечника у кров людини, просолювання огірків?

a)      теплові явища;

b)     дифузія;

c)      незмочування;

d)     змочування.

9.      У чому, з точки зору молекулярної теорії будови речовини, полягає відмінність холодної води від гарячої?

a)      молекули води холодної рухаються швидше, ніж молекули гарячої води;

b)      молекули води холодної рухаються повільніше, ніж молекули води гарячої;

c)      розташування атомів у молекулі води холодної відрізняється від розташування атомів у воді гарячій;

d)     кількість атомів, що утворюють молекулу води холодної, відрізняється від кількості атомів, що складають молекулу води гарячої.

10.   Про  яке фізичне явище відомо, що воно не припиняється ні влітку, ні взимку, ні вдень, ні вночі, але спостерігати його неозброєним оком неможливо?

a)      про броунівський рух;

b)      про дифузію;

c)      про змочування твердого тіла рідиною;

d)     про видовження твердоготіла при нагріванні.

Розв’язування задач

1. Знайдіть масу молекули води

2. Скільки молекул міститься в 2,5г сірководню H₂S?

3. Скільки молекул міститься в 1 см³ води?

V. Етап постановки домашнього завдання

ü  Повідомляю учням домашнє завдання, роз’яснюю методику його виконання;

ü  Перевіряю, як учні зрозуміли зміст роботи і засоби виконання.

Д/з.    18. п.1

          19. п.1-2      Вправа 17. ст.184.

VI. Етап підбиття підсумків уроку.

Оцінка ( словесна і бальна) навчальних досягнень учнів.

Я вдячна                               за активну співпрацю на уроці.Ви вільно володіли набутими знаннями та використовували  їх для розв’язання нових навчальних проблем.Порівнювали та робили висновки з порівнянь.Тому ви одержуєте    

                           теж добре володіють навчальним матеріалом, були активними, але вам не вистачало  для оформлення правильної відповіді окремих знань, тому вам треба ще попрацювати над цим.Ви отримуєте     

Хотілося б побажати учням                        бути більш сміливішими, висловлювати власну думку, не боятися допустити помилку.

Дякую вам за урок! Бажаю успіхів! До побачення!