Методична робота


Використання мультимедійних технологій для удосконалення системи керування навчанням на різних етапах  уроку.

  § 1.Ознайомлення з поняттям « мультимедіа »
Мультимедійні технології, є на сьогоднішній день найбільш "модним" напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сфері освіти.
Підґрунтям впровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа – гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття навчального матеріалу стає можливим залучити учнів  до процесу пізнання як суб’єктів навчальної діяльності. Разом з тим, впровадження мультимедійних технологій в практику навчання й досі залишається на дискутивно-експериментальному рівні.
Поняття „мультимедіа” є багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації освіти. „Мультимедіа” (від англ.. multi – багато і від лат. мedia – носій, засіб, середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну „засоби масової комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет) . В загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео .
У електронних тлумачниках «мультимедіа» визначається у різний спосіб: як взаємодія візуальних і аудіо ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення ; дані, які включають в себе різні форми природної для людини інформації (звук і відео) ; одночасне використання різних форм представлення інформації та її обробка в єдиному об’єкті–контейнері .
Водночас , термін „мультимедіа” часто використовують для позначення носіїв інформації, які дозволяють зберігати значні об’єми даних і забезпечують достатньо швидкий доступ до них, наприклад CD – Compact Disk, DVD – Digital VersatilelVideo Disk. Іншими словами, під терміном „мультимедіа” можна розуміти й мультимедійну програму-оболонку, й продукт, який створено на основі мультимедійної технології, й комп’ютерне забезпечення. Разом з тим, мультимедіа – це окремий вид комп’ютерної технології, який об’єднує в собі традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку), так і динамічну – мовлення, музика, відео фрагменти, анімація .

§ 2.Застосування освітніх програм
Можливі різні види уроків із застосуванням інформаційних технологій: уроки-бесіди з використанням комп'ютера як наочного засобу; уроки постановки і проведення досліджень; уроки практичної роботи; уроки-заліки; інтегровані уроки і так далі.
Практика роботи показує, що найбільш ефективне використання комп'ютера на уроках фізики:
при вивченні нового матеріалу (ілюстрація різноманітними наочними засобами; мотивація вступу нового поняття; моделювання);
при перевірці фронтальних самостійних робіт (швидкий контроль результатів);
при розв’язанні завдань повчального характеру (виконання малюнків, складання плану роботи; відробіток певних навичок і умінь);
при організації дослідницької діяльності учнів;
при інтеграції предметів природничо-математичного циклу.
Потрібно відмітити, що мультимедійні програмні засоби несуть у собі широкі можливості, головне, щоб це зрозуміли учні. Це розуміння повинне перерости в зацікавленість не лише учнів, але і учителя, що дозволить йому по-новому поглянути на методику побудови уроків.
Методика використання мультимедіа технологій припускає:
вдосконалення системи управління навчанням на різних етапах уроку;
посилення мотивації навчання;
поліпшення якості навчання і виховання, що підвищить інформаційну культуру учнів;
підвищення рівня підготовки учнів у сфері сучасних інформаційних технологій;
демонстрацію можливостей комп'ютера, не лише як засоба для гри.
Мультимедійні уроки допомагають вирішити наступні дидактичні завдання:
засвоїти базові знання по предмету;
систематизувати засвоєні знання;
сформувати навички самоконтролю;
сформувати мотивацію до навчання;
надати навчально-методичну допомогу учням у самостійній роботі над навчальним матеріалом.
Цю технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння учнями інформації шляхом повідомлення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття, яке посилюється при підключенні зорової пам'яті. Відомо, що більшість людей запам'ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо- і відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50 % (мал. 1).

Мал. 1. Кольорова наочна ілюстрація сприймається учнями краще.

При використанні на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У нім як і раніше зберігаються усі основні етапи, зміняться, можливо, тільки їх тимчасові характеристики. Необхідно відмітити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе пізнавальне навантаження. Крім того, за допомогою презентації можна використовувати різноманітні форми організації пізнавальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну. Мультимедійна презентація, таким чином, найоптимальніше і ефективно відповідає триєдиній дидактичній меті уроку :
Освітній аспект: сприйняття учнями навчального матеріалу, осмислення зв'язків і стосунків в об'єктах навчання.

Мал. 2. При вивченні стовпчастих діаграм розвиваємо пізнавальний інтерес.
Розвиваючий аспект: розвиток пізнавального інтересу в учнів, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати, активізація творчої діяльності учнів.
Виховний аспект: виховання наукового світогляду, уміння чітко організувати самостійну і групову роботу, виховання почуття товариства, взаємодопомогу.

§ 3.Визначення можливостей використання мультимедійних технологій на уроках фізики.
Сучасна фізика є найважливішим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу.Це той предмет, де наочність відіграє далеко не останню роль у становленні наукового світогляду учнів, у формуванні в їхній свідомості єдиної картини світу.Потрібно досягти глибокого розуміння учнями законів і процесів, які вивчаються в межах загальноприйнятої навчальної програми. Тому доцільність використання мультимедійних засобів під час вивчення фізики полягає в наступному:
• ілюструвати пояснення викладача, даючи при цьому більш повну і точну інформацію про явище, яке вивчається;
• поліпшити наочність, створивши уявлення про механізм складних для розуміння явищ і тим самим полегшити їх засвоєння;
• спостерігати і аналізувати досліди та процеси, спостереження яких в умовах навчальної лабораторії ускладнене;
• ознайомити з фундаментальними фізичними експериментами, проведення яких ускладнене або неможливе (з огляду на дотримання правил техніки безпеки, високої вартості обладнання або його габаритні розміри), наприклад, дослід Герца, Столєтова та ін.;
• навчити правил користування фізичними приладами та проведенню вимірювань фізичних величин в процесі виконання експериментальних задач на визначення відносного показника заломлення скла, вимірювання дов-жини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки та ін.;
• підвищувати якість та ефективність проведення навчального фізичного експерименту;
• навчити  розв’язувати фізичні задачі, як якісні, так і розрахункові.



§ 4.Ефективне  використання мультимедійних технологій у  різних видах навчальної діяльності учнів.
І. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації
 Використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає  створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань.

ІІ. Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів
Мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне  засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу.

ІІІ. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал
Розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності учнів  у процесі вивчення фізики. Необхідно підкреслити, що використання мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом – це не "доважок" до уроку , а  додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися  тема.

ІV. Мультимедія у поєднанні з іншими засобами навчання.
Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.
Вважаю, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.
Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).
Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:
- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?
- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?
- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?
- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?
У такий спосіб  поради К.Д. Ушинського будуть цілком виконані: "Педагог ... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять"

§ 5.Принципи розробки уроку з комп'ютерною підтримкою
Необхідно враховувати наступні чинники, що впливають на побудову уроку, :
Методична мета уроку і визначений нею тип уроку (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення пройденої теми, проміжний контроль і тому подібне).
Чисельність учбової групи  і чисельність комп'ютерів в учбовому кабінеті.
Гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером.
Готовність учнів до нового виду учбової діяльності.

§ 6.Організація уроку з комп'ютерною підтримкою.
Урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційних технологій, вимагає максимально ретельної розробки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно і кінцевий результат, і остання стадія оформлення реалізації ідей, закладених розробниками різних технологій. Підготовка подібних уроків вимагає ще ретельнішої підготовки, ніж в звичайному режимі.
Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку – в даному випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до навчального заняття. 
Проектуючи майбутній мультимедійний урок, вчитель повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран чи безпосередньо учням на кожен комп`ютер. Варто відразу ж задуматися про те, як вчитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, що покаже ефективність навчання в умовах учень – комп`ютер – вчитель. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто і головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для посилення наочності, для підключення одночасно декількох каналів представлення інформації, для доступнішого пояснення навчального матеріалу. При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен задуматися над тим, яку мету він ставить, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Для чого призначений мультимедійний урок:
для вивчення нового матеріалу, пред'явлення нової інформації;
для закріплення набутих знань, відпрацювання навчальних умінь і навиків;
для повторення, практичного застосування одержаних знань, умінь навиків;
для узагальнення, систематизації знань?
Слід відразу визначити: дякуючи чому буде посилений навчальний і виховний ефект уроку, щоб проведення мультимедійного уроку не стало просто данню новомодним захопленням. Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні  технології, прийоми педагогічної техніки.
Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він з'явиться осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю як логічно самостійну частину навчального матеріалу, за своїм обсягом і структурою відповідну таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт і т.п.
Готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен ясно представляти, які навчальні завдання він переслідує даним епізодом, якими засобами він доб'ється їх реалізації.
Одним з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словам, і він буде довго і марно мучитися над ними; але пов'яжіть з малюнками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і він вас зрозуміє швидко... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно.».
Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. У такому разі комп’ютер може надати неоціненну допомогу. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до пред'явлення наочності.
Впізнаванність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації, що представляється.
Динаміка пред'явлення наочності. Час демонстрації повинен бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.
Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаємо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлену наочну допомогу, щоб пред'явити їх в необхідний момент. Це було украй незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа представляють вчителю можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Вчителю достатньо детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.
Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не тільки мінімальних, але і максимальних розмірів, які теж можуть надавати негативну дію на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Вчителю слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора у жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора і, зрозуміло, відрізняється від зображення на нетбуках.
Оптимальна кількість зображень, що демонструються на екрані. Не слід захоплюватися надмірною  кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.
При підготовці навчального епізоду перед вчителем обов'язково стане проблема демонстрації  друкованого тексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:
структура;
об'єм;
формат.
Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він носить або підлеглий характер, що допомагає вчителю підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель умисне не озвучує. Цілком природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі, головне, не перестаратися, не захарастити екран текстом.
Давно очевидно, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Вчитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті це теж текст, але пред'явлений іншою мовою. Якщо є можливість ознайомитись з цим текстом з друкованих джерел, то ні в якому випадку не переносити його на екран. Визначення тексту в енциклопедичних довідниках дають як послідовність графічних або звукових мовних знаків, обмежених єдиним призначенням (лат.Textus - з'єднання.)
Важливим є і те, як буде представлений друкарський текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитися в наперед продуманий вчителем час. Вчитель або коментує пред'явлений текст, або підсилює пред'явлену ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб вчитель у жодному випадку не дублював текст з підручника. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації.
Хоча можуть бути і випадки, коли дублювання друкарського тексту вчителем або учнем дидактичний виправдано. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу  в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Удосконалюються навики читання, усного рахунку, засвоєння найважливіших правил і т.д.
Дублювання друкарського тексту обов'язково також в будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим самим вчитель добивається рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоюють інформацію друкарського тексту.
Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник повинен мати хоч би елементарні уявлення про колір, колірну гаму, про вікові особливості сприймання кольору, що може успішно позначитися на проектуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані і т.д. Слід звернути увагу і на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати в першу чергу з розрахунком величини екрану (нетбук це чи проектор).
Важливе значення має і  використання на уроці звуку. Звук може грати роль
шумового ефекту;
звукової ілюстрації;
звукового супроводу.
Як шумовий ефект звук може використовуватися для залучення уваги учнів, переключення на інший вид навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції Microsoft Office звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх застосування. Шумовий ефект повинен бути дидактично виправданий. Наприклад, у разі проведення мультимедійної навчальної гри уривистий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого питання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності дати відповідь.  Дуже важливо, щоб учні були привчені до цього, щоб звук не викликав у них зайвого збудження.
Важливу роль грає звукова ілюстрація, як додатковий канал інформації. Наприклад, наочне зображення тварин або птахів може супроводжуватися їх гарчанням, співом і т.д. Малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаною мовою.
Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. В даному випадку вчителю слід ретельно зважити, наскільки буде раціонально використовуватись на уроці звуковий супровід. Яка буде роль вчителя в ході звукового супроводу? Прийнятніше буде використання звуку як навчального тексту в ході самостійної підготовки до уроку. На самому ж уроці рекомендується звести звуковий супровід до мінімуму.
Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовуватись в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації і анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент,  найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів у реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти 3-вимірне рухоме зображення, анімація, кадр, відеосюжет і багато чого іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент повинен бути гранично коротким за часом, причому вчителю необхідно поклопотатися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися питаннями розвиваючого характеру, які викликають учнів на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів в пасивних споглядальників. Бажано замінити звуковий супровід відеофрагменту живою мовою вчителя та учнів.
Слід звернути увагу й на саме проведення мультимедійного уроку. Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як вчитель підготується до нього. Віртуозне проведення такого заняття схоже на роботу шоумена якої-небудь телепередачі. Вчитель повинен не тільки, і не стільки (!), упевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, але вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності, подумати, як витримати при необхідності паузу, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку.
Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, вчитель економить до 30% навчального часу, ніж при роботі у класної дошки. Він не повинен думати про те, що йому не вистачить місця на дошці, не варто турбуватися про те, якої якості крейда, зрозуміло і все написане, затрачати час на витирання та написання знову. Економлячи час, вчитель може збільшити щільність уроку, збагатити його новим змістом.
Знімається і інша проблема. Коли вчитель відвертається до дошки, він мимоволі втрачає контакт з класом. Іноді він навіть чує шум за спиною. У режимі мультимедійного супроводу вчитель має можливість постійно «тримати руку на пульсі», бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється.


§ 7.Використання мультимедійних технологій на різних етапах уроку.
1. Організаційний етап. У вступній частині уроку учням пояснюються мета і зміст подальшої роботи. На даному етапі доцільно показати слайд із зазначенням теми та переліку питань для вивчення. Показ цієї інформації на екрані прискорює конспектування.
2. Мотиваційно-пізнавальна діяльність. Мотиваційно-пізнавальна діяльність учителя формує зацікавленість учня у сприйнятті інформації, яка буде розказана на уроці або віддається на самостійне вивчення. Формування зацікавленості може відбуватися різними шляхами:
А) роз'яснення значення інформації для майбутньої діяльності, демонстрація завдань науки, які можуть бути вирішені за допомогою цієї інформації;
Б) розповідь про проблеми, які були вирішені за допомогою цієї інформації.
Ефект від застосування будь-якої інформації може демонструватися у вигляді графіків або діаграм, що прибутковість, економічний або інший ефект від її застосування.
Зображення на екрані є рівнозначним словами вчителя. У цьому випадку вчитель пояснює те, що показано на екрані.
При вивченні загальних понять явищ, законів, процесів основним джерелом знань є слова вчителя, і зображення на екрані дозволяє продемонструвати їхню умовну схему.
3. Перевірка засвоєння попереднього матеріалу. За допомогою контролю може бути встановлено ступінь засвоєння матеріалу: запам'ятовування прочитаного в підручнику, почутого на уроці, дізнаються при самостійній роботі, на практичному занятті і відтворення знань при тестуванні.
4. Вивчення нового матеріалу. При вивченні нового матеріалу наочне зображення є зоровою опорою, яка допомагає найбільш повно засвоїти подається матеріал. Співвідношення між словами вчителя та інформацією на екрані може бути різним, і це визначає пояснення, які дає вчитель.
5. Систематизація і закріплення матеріалу. Це необхідно для кращого запам'ятовування і чіткого структурування. З цією метою наприкінці уроку вчитель робить огляд вивченого матеріалу, підкреслюючи основні положення та їх взаємозв'язок. При цьому повторення матеріалу відбувається не тільки усно, але і з демонстрацією найбільш важливих наочних посібників на слайдах, виконання тестів на комп'ютері.
Зараз існує велика кількість мультимедійних підручників з різних предметів і класів. Тому використання на уроках демонстраційних засобів (слайди, атласи, малюнки в підручнику, картини, анімації, відеозапису) сприяють формуванню у дітей образних уявлень, а на їх основі - понять. Цікаві різні енциклопедії та електронні довідники, які видають велику кількість видавництв. Але не завжди в таких підручниках можна знайти те, що дійсно потрібно в конкретному випадку і підходить даного класу і даному вчителю. Тоді вчитель починає створювати і використовувати свої уроки з ІКТ.
У залежності від дидактичних цілей і специфіки курсу навчальних предметів можна виділити такі види комп'ютерних програм: навчальні, тренажери, контролюючі, демонстраційні, імітаційні, довідково-інформаційні, мультимедіа-підручники. Найбільш часто у своїй роботі вчителі використовують демонстраційні програми, до яких крім картин, відеофрагментів, фотографій можна віднести і інтерактивні атласи, і комп'ютерні лекції та уроки-презентації, розроблені за допомогою Power Point.
Використовувати їх можна і на уроках закріплення знань, практичних умінь і навичок, уроках повторення і систематизації знань, оцінки та перевірки отриманих знань.
Комп'ютерна лекція, розроблена засобами Power Point - це тематично і логічно пов'язана послідовність інформаційних об'єктів, що демонструється на екрані або моніторі. У ході лекції використовуються різні інформаційні об'єкти: зображення (слайди), звукові та відеофрагменти. Ефективність роботи зі слайдами, картинами та іншими демонстраційними матеріалами буде набагато вище, якщо доповнювати їх показом схем, таблиць.
Після таких уроків вивчений матеріал залишається в учнів в пам'яті як яскравий образ і допомагає вчителеві стимулювати пізнавальну активність школяра.
Найчастіше у своїй практиці вчитель проводить уроки комбінованого типу, де присутній і опитування домашнього завдання і пояснення нового матеріалу.

§ 8. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку.
Під час створення презентацій я використовую різні готові анімації та намагаюся сама створювати невеличкі анімації , використовуючи ефекти анімації Power Point Анімації дозволяють продемонструвати різні процеси і явища в русі, з коментарями, з повтореннями, якщо це потрібно.Наприклад, під час вивчення теми  « Механічна енергія.Потенціальна і кінетична енергії»     ми можемо знайти обладнання і провести потрібні демонстрації( і це обов’язково треба робити),то доцільно використати ще й анімації.Вони дають змогу за допомогою мультимедійного проектора побачити перебіг процесу у сповільненому режимі.Під час перегляду анімацій можна провести обговорення-бесіду з приводу побаченого, можна повторити анімацію, якщо виникне необхідність.А найголовніше- цей процес можуть побачити всі учні класу, навіть ті, які сидять на останніх партах.

Особливості вивчення розділу «Будова речовини» в шкільному курсі фізики.
 Завантажити документ


Повторення, перевірка і контроль знань учнів з фізики

План
  1. Повторення вивченого матеріалу як дидактична категорія.
  2. Значення і функції перевірки знань учнів.
  3. Усна перевірка знань.
  4. Письмові способи перевірки знань.
  5. Нові способи перевірки знань.

1. Суттєвим психічним компонентом, який забезпечує міцні знання учнів, є пам'ять. Пам'ять дозволяє зберігати одержану в процесі навчання інформацію та алгоритми її використання в практичній діяльності і навчанні. Але для пам'яті людини властива здатність втрати інформації, що в звичайних умовах називається забуванням. Для запобігання забування потрібно регулярно поновлювати знання учнів у формі повторення.
Під повторенням розуміють процес відновлення в пам'яті раніше одержаних знань на новому, більш високому рівні.
  • запобігання прогалин в знаннях учнів;
  • активізація знань, необхідних для вивчення нового матеріалу;
  • розвиток пам'яті і мислення;
  • формування узагальнених знань:
  • встановлення співвідношення між подібними поняттями,
  • поглиблене вивчення фізичних понять,
  • систематизація явищ природи.
Застосовуються такі форми повторення:
  • робота учня над вивченим раніше матеріалом за підручником;
  • робота над науково-популярною літературою;
  • розв'язування комбінованих задач (кількісних і якісних);
  • написання рефератів.
Повторення буде ефективним, якщо вчитель дотримуватиметься певних вимог до нього:
  • повторювати потрібно регулярно;
  • організовувати повторення потрібно регулярно так, щоб воно проходило під новим, відмінним від раніше застосованого, кутом;
  • повторювати потрібно на вищому рівні.
Важливою формою повторення є систематизація знань учнів з фізики, яка проводиться після вивчення тем і розділів курсу фізики. Головне завдання, що ставиться перед таким видом роботи, є приведення певного кола знань в систему, при цьому матеріал повторюється на вищому рівні, під новим, відмінним від раніше застосовуваного, кутом зору.
Одним із способів систематизації є складання спеціальних таблиць. Приклад такої таблиці для узагальнення знань розділу "Електричний струм в різних середовищах" наводиться нижче.
Середовище
Вільні носії заряду та їх утворення
Залежність сили струму від напруги (вольт-амперна характеристика)
Характерні перетворення енергії
Врахування і застосування
Метали
Електроліти
Гази
Вакуум
Напівпровідники
Систематизація знань проводять також за допомогою структурно-логічних схем. Нижче подається частково заповнена структурно-логічна схема систематизації знань з теми "Основи термодинаміки".


Систематизуючі таблиці і структурні схеми можна складати на останньому уроці вивчення відповідних тем. Проте найкращий ефект одержується тоді, коли кістяк таблиці чи схеми дається учням на початку вивчення тем, який вони заповнюють у процесі вивчення. На останньому ж уроці обговорюють відповідні таблиці чи схеми, згадуючи відповідний матеріал у певній послідовності.
2.Перевірка знань учнів покликана встановити рівень засвоєння знань учнями, міцність і дієвість умінь і навичок.
Дидактична роль перевірки дуже складна і має цілу низку специфічних функцій:
  • контролююча (вчитель реєструє рівень засвоєння знань чи рівень сформованості умінь і навичок);
  • корегуюча (в процесі перевірки включаються нові зв'язки, за якими проводиться виправлення і впорядкування знань);
  • розвиваюча (оперування наявними знаннями сприяє вдосконаленню процесів мислення, розвитку здібностей учнів;
  • систематизуюча (у процесі повторення знання впорядковуються);
  • орієнтуюча (сприяє самооцінці знань учнем і показує недоліки);
  • виховуюча (розвиває почуття відповідальності і дисциплінованості).
Система перевірки знань


В процесі перевірки знань учитель повинен враховувати динамічний характер процесу засвоєння знань, формування умінь і навичок учнів, що відображається в шкалі рівнів знань учнів, яка вживається останнім часом в методиці фізики.
I рівень - репродуктивний:
  • запам'ятовування окремих знань і вмінь, які вимагаються програмою; вміння описати фізичне явище без аналізу;
  • знання окремих фактів з історії фізики;
  • знання назв приладів;
  • знання буквенних позначень фізичних величин;
  • знання умовних позначень, вміння їх позначати на схемах та кресленнях.
У процесі перевірки виявляється вміння простого відтворення одержаних знань.
II рівень - теоретичний:
  • знання теорії, яка лежить в основі вивченого явища;
  • знання і розуміння формулювання фізичних законів;
  • знання і розуміння означень фізичних величин;
  • знання одиниць вимірювання фізичних величин;
  • розуміння принципу дії окремих фізичних приладів, вміння визначити ціну поділки, границі вимірювання, знімати покази. В процесі перевірки виявляється рефлективно-репродуктивне відтворення, переказ і мислення.
III рівень - практичний:
  • уміння застосовувати теорію для пояснення окремих явищ;
  • розуміння взаємозв'язку між різними ознаками, що характеризують групу однорідних явищ;
  • уміння підтверджувати розповідь експериментом, підібрати прилади;
  • уміння проводити розрахунок, користуючись відомими формулами;
  • сформованість технічних прийомів розумової діяльності: вміння читати книгу, знаходити потрібні відомості, складати план відповіді і т.п.
В процесі перевірки розв'язуються рефлективні завдання на основі репродуктивних знань.
IV рівень - творчий:
  • використання знань в нестандартних умовах;
  • застосування знань для розв'язання нестандартних задач.
Відразу після вивчення матеріалу всі учні знаходяться на І рівні, частково - на II і III. Завдання вчителя - в процесі повторення і перевірки знань перевести всіх учнів на II і III рівні (в окремих випадках - на IV).
3. Усна перевірка знань учнів використовується найчастіше. Вона дозволяє встановити безпосередній вербальний зв'язок між вчителем і учнем. В процесі усної перевірки вчитель має можливість слідкувати за ходом мислення учнів, вчасно вносити свої корективи. Учень набуває навиків усної наукової мови.
Найчастіше застосовується індивідуальна форма усної перевірки знань учнів, під час якої перевіряються знання окремих учнів. Вона дозволяє виявити:
  • рівень знань змісту і послідовності програмового матеріалу;
  • глибину засвоєння матеріалу;
  • рівень самостійності суджень і висновків;
  • ступінь розвитку логічного мислення;
  • культуру мови.
При усній перевірці знань учень, як правило, використовує короткі форми усного викладу матеріалу - розповідь і пояснення. В окремих випадках (слабий учень) учитель спонукає учня до бесіди. Але в багатьох випадках учень креслить графіки, схеми, проводить експеримент. Розроблена досить досконала методика проведення усного опитування, її можна стисло подати граф-схемою.
Методика усної перевірки
При усному опитуванні учнів учитель повинен дотримуватися певних правил, які базуються на певних етичних нормах:
  • ставити питання до всього класу,
  • не переривати відповідь,
  • оцінювати після обговорення або аналізу відповіді.
Для активізації процесу опитування вчителі застосовують активізуючі прийоми:
  • взаємне опитування,
  • взаємоперевірку,
  • самоперевірку,
  • елементи змагання.
4. Деякі риси знань, які одержують учні в школі, потребують для їх виявлення проводити опитування у письмовій формі, з фіксацією відповіді чи матеріалів на папері. Відповідь учня на питання в письмовій формі зобов'язує його чітко зосередитися, максимально активізувати мислення. З'являється можливість перевірити всіх учнів одночасно.
Існують різні форми письмової перевірки знань учнів.
Фізичні диктанти.
Усі учні одержують однакові завдання в усній формі і дають письмову відповідь по суті питання. Як правило, питання передбачають короткі лаконічні відповіді або доповнення незавершеної думки в тексті диктанту. Фізичний диктант дозволяє перевірити:
  • знання формулювань законів і означення фізичних величин;
  • знання одиниць вимірювання;
  • уміння математично і графічно зображати залежності між величинами;
  • уміння визначати характер залежності.
Твори на фізичні теми.
Учитель оголошує учням одну або декілька тем і учні в письмовій формі ведуть виклад змісту теми. Теми формулюються таким чином, що прямої відповіді учні не знають. Виклад потрібно конструювати на основі наявних знань.
Фізичні твори сприяють розвитку активного мислення учнів, розвивають їх творчість, активність.
Контрольні роботи.
У контрольні роботи включаються, як правило, розрахункові або графічні задачі, якісні задачі, запитання.
Контрольні роботи можуть бути короткочасні (10-15 хвилин), або на цілу годину. Вони проводяться один-два рази на чверть.
Кожна робота розраховується на певний рівень знань учнів. Для учнів вищого рівня додатково даються складніші задачі. Розв'язання цих задач підвищує загальну оцінку. Нерозв'язання цих задач не повинне знижувати оцінку.
Об'єктивні результати контрольної роботи, в яких дуже зацікавлений вчитель, можуть бути одержані лише при повній самостійності роботи учнів. Самостійність виконання контрольної роботи забезпечується багатоваріантністю контрольної роботи.
Перевіряти контрольну роботу і оцінювати її результати потрібно до наступного уроку, на якому аналізується робота, розглядаються типові помилки, відмічаються кращі роботи. Крім того, в кожній роботі вчитель робить помітки і зауваження, з яких учень зрозуміє свої помилки.
5. Останнім часом набувають ваги нетрадиційні способи контролю:
  1. тести - підбірка питань і коротких задач, об'єднаних спільною темою або метою;
  2. програмований контроль - машинний і безмашинний.
При програмованому контролі питання ставляться в певному порядку. Учень повинен вибрати відповідь, яку він вважає правильною, і ввести код питання і відповіді в контролюючий пристрій: машину або перфокарту.
Великі можливості в справі програмованого контролю відкриваються при застосуванні комп'ютерної техніки.
Студентам пропонується самостійно опрацювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
Запитання для повторення:








Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)